(Напрямок пута)
Закон ба вступить в силу ще коли...
Три букви знають, коли те стрясеться.
Та депутат якийсь, мабуть напивсь смоли,
Дематюкацією над людьми сміється:
Щоб перестали ми вживати ті слова,
Якими без паперів спілкувались...
Покорчило б його за те як лусне голова,
Бо слів не буде, але ж напрямки зостались!
Куди треба іти, коли прийшло число,
А пів зарплати ще не доплатили?
Куди?
Де треба взяти те, якого не було,
Й жінки оте ще досі не родили?
Де?
Як можна й чим змінити поняття
Розбитої із прірвами дороги,
Де пхають колесо квадратне, як життя,
І ще й домкрат зривається на ногу?
Я не зову вас сквернословить взагалі,
Проте тоді позбудемося матів,
Коли із світлої, що для людей, землі
Пошлемо в дуже темний отвір депутатів.
Тоді коли впираючись в закон,
Що гроші це вода, не лізь без броду в воду,
На віки вимкнемо у дурня мікрофон,
Через який кричить, що він слуга народу.