Осінь, осінь, купель золота,
Зустрічає нас багряним листям.
Кода. Гата. Літу фініта...
Порожніє хролофілом місто.
Зграя ластівок у вирій відліта,
Залишає ліхтарі без себе.
Фініш. Крапка. Сонця теплота
Вже тепер лише в листах від тебе.
Так. Зігрій мене й мої літа
Слова щиросердного паланням.
Нікуди від осені тікать,
Окрім полум’я багряного кохання.