СВІТ ЗІГНУВСЯ...

Світ зігнувся під лапою ситого глупства...

Скільки, Боже, людей пропадає ні за що у нім!

Це духовне, моральне, а значить приємне банкрутство

Заганяє всю світлість у тінь - у забійний загін.

Слова Божі нікому нічого не значать.

Не читають слова і не слухають мову людську

Недоумки, які усе знають і всюди, і наскрізь тлумачать

Вищі помисли тих, хто собі обирає дорогу слизьку.

Романтиччо бесідувать - дозвіл, напевно, від Бога.

Затулившись іменням його, чом його не розп’ять?

Заблудились, як стадо.

Хоча порядом єсть і цілюща дорога,

Де до Храму і руку, і серце, і душу подать.

Розриваються люди, як стиглі до полум’я вишні.

До землі закидаючи прах і свої кісточки.

Вони вільні у світі - ненужні, як покидьки, лишні.

Може якось відкриються Божого світла віки?

І не знаю, не знаю, не знаю, не знаю...

Не беруся дивитися далі крізь час.

Я, як всі, на священній землі у цей час пропадаю.

Прийде Бог, може змилує нас.