Всі ми гості на синій планеті,
Що летить крізь безодню в світи,
Із минулим у вічному леті
До майбутнього Неба летить.
Всі ми гості у білому світі,
Котрий сонечком нас залива,
Очі наші любовю зігріті,
Як сліпцям, кожну мить розкрива.
Всі ми гості у кожному домі.
Час прийде, спорожніють столи.
Скажем тихо причини вагомі
І підем, як сюди і прийшли.
Не сумуй, моя зоренько, люба,
Світ прекрасний, там щоб не було!
Підставляй світу нашому губи,
Наше сонце іще не зайшло.
2010 р.