ВІДПОЧИНУ

Жаба даве завидюща без зупину.

Я візьму собі пляшчину. Відпочину.

І подивлюся на світ крізь світло тьми:

Де  сховалися вони, а де є ми?

Он де схована велика злая рать,

Там де треба! Навіть нічого гадать!

Зла нудьга у мені котрий день

Не бажає а ні сала, ні пісень!

Нахлобучу я на очі злую лють

Й не побачу мальви, що цвітуть.

Ні світанків, ні вечірню не побачу.

Я поскачу, я поскачу, я поскачу...

Я скав би, і скакав би аж добу!

Боже, де ти? Зупини мою злобу.

Так молитимусь, аж лоба розіб’ю.

От що значить жаба, коли п’ю...