Розгорнулись в степах сінокоси.
Знову мрія за обрій летить.
Знову нам соловейко приносить
Пісню, що до світанку не спить.
І росою, росою, росою,
Побіжімо у зоряний гай.
Я всі зорі закрию собою,
Лиш щільніше мене пригортай.
Ми єдині у всім цілім світі,
Світі щастя і мрійних дібров.
Сонцем скохані, росами вмиті.
Наша віра – це наша любов.
1995р.