Купається вересень сонцем у квітах,
У клас зазирає своїм промінцем -
На дошку, на парту, на зошит відкритий
Світлинки малює цвітним олівцем.
Вся школа наповнена райдужним світлом
В її коридорах прокинувся час.
Їй знову прийшлося ваідкритись й ожити
У котрий щасливий і сонячний раз.
А стіни у школі, як мами долоні,
В своїй прохолоді несуть теплоту.
З них погляди щирі і сивії скроні
Атлантів науки, Синів на хресту.
У стінах заховані людяні мрії,
Троянди кохання, степи голубі,
Малі перемоги, великі надії,
Безкрайнії неба й дороги любі.
В цих стінах зростали, навчались і жили,
Сміялись і плакали, бути могли!
І кожному стіни частиночку сили
Своєї в дорогу життя віддали.