Ну нема чому вже в світі
Дивуватись щиро.
Ну хіба що рак десь свисне
В нетрях прозорливо.
А все інше не звертає
На себе уваги.
Звикли ми до парадоксів
Брехні, як розваги.
Особливо звикли слушно
Вірити в майбутнє,
Яке стане наче медом,
А ми наче трутні -
Будем жити не тужити
І запліднювати...
Тільки треба за майбутнє
Вулик зіпсувати!
Всі москальські медоноси
Треба побомбити,
Через них карпатські бджоли
Мруть несамовито.
А от нектар, що у ляхів,
Або у Канаді,
То такий нектар, що треба -
Бізе в шоколаді!
Не дивуємось нічому,
Ніщо не правдиво,
Навіть лєнта в соцмережі
Пісна щодо дива.
Не здивує, не розбудить
Ні кір, ні пожежа...
Та все ж є одне: як гасне
Електромережа!
Ти диви! Уже й здивує
Сонечко на сході.
Блін, і дощик якось мокрий,
Й бур’ян на городі.
А якщо який комарик
Муху в кущ тягає,
То це диво - сенсація,
Аж дух переймає!
Все, скінчилось диво дивне.
Відремонтували...
І гайда до моніторів -
Електрику дали.
2019