Сидить кобзар із кобзою
На перехресті, та й
Памфлет співає-бринькає
Про нас і про Китай.
Народ брехнею турканий
Бабло кида в берет,
Давно вже не цікавиться
Про що отой памфлет...
А там розповідається
Історія проста,
Як пишуть дід із бабою
До Господа листа.
О, Боже, ми постаріли,
Вже не затанцювать,
Дозволь нам перед тризнами
В Китаї побувать.
Бо все, чим користуємось
В теперішні часи,
В Китаї виробляється,
Хоч миска, хоч труси.
Ми ж хочемо побачити
Що то за дивний край,
А в нас мізерна пенсія
І ціни, як бабай...
Господь відповідає їм,
Все через інстаграм,
Далеку відстань просите,
Туди дійти не дам.
Пошлю вас у Запрілівку -
Село в степу, що рай!
Бо майже центр Європи там,
Й зіпрів весь урожай.
Ліси на горах стирили,
В Європу продали,
Пішли дощі зі зливами,
Й городи загнили.
Ось де країна дивная,
А не якийсь Китай -
Тут все, що виробляється,
Відразу й викидай!
Послухали дід з бабою,
Що Бог їм відказав.
Ще й в інстаграмі лайкнули
Під цим мільйон роззяв.
Навіщо десь китаїти
Й просить у Бога путь,
Коли дива в Запрілівці
Літ тридцять, як живуть.
Про це все кобза бринькає
Правдиво й жартома.
А хто ту кобзу слухає
Той смисли поніма.
2019