ДЕРТЮХА

У куми природи поклик.

Очі в кума - "де? коли?"

А вона йому задачу:

Дерті свиням намели!

 

Намели! А як же свято?

Розум з’їхав шкереберть.

Він іще на Савки й Варки

Обіцяв змолоти дерть.

 

Ось минуло Чудотворця,

Розколядилось Різдво.

Вже кума питання ставить,

Як-то кажуть, на ребро:

 

Якщо ти, брехло послєднє,

Не намелеш, не надреш,

То до мене, хоч би й зараз,

Ні на крок не підійдеш!

 

Мусив кум у крупорушку

Сипати клумак зерна,

Може, хоч на Водохрещу

Дерть отримає кума.

 

Вже минає і Івана,

І Тетяни проліта.

Крупорушка дерть не меле.

Довго тягнуться свята.

 

А кума, як квітка, сохне,

Що їй та кутя пісна...

Де ж ти кумова дертюха?

Вже попереду й весна.

 

Коли є тобі за сорок,

А кум меле, ще колись,

Правильно задачу ставить

Своїм покликом навчись!

 

2020