БЕРІЗКА

БЕРІЗКА

 

Клеїли шпалери в спальні

Браві гастролери.

За роботу взяли гроші

І "La revedere".*

 

Спальня в стилі а-ля хвилі.

Як просохли стіни,

Там, де хвилі в стик лягали,

Щілини до глини.

 

І такі паскудні смужки

Ґанджі аж до стелі.

Видно: клеїли шпалери

Внуки Боттічеллі...

 

Аби в спальні приховати

Хвильові розриви,

Хазяї митця гукнули

З тутешньої ниви.

 

-Та це запросто! - запевнив 

Місцевий да Вінчі, -

Замалюю берізкою

Й до вечора кінчу!

 

А розплата не багата,

До нужди привичні:

Літру пива, крильця, рибка 

Й ковбаски шашличні.

 

Майстер в спальні зачинився,

Берізку мудрує.

-Може дати йому чаю?

-Та хай вже малює...

 

І хазяїн в мріях бачить,

Що сам собі знає:

На берізці над хвилями 

Пташечка співає.

 

Через двері він питає:

-За окрему пляшку

Чи ти пташку намалюєш?

-Буде вам і пташка!

 

Пахнуть крильця і ковбаски,

Риба в полумиску.

Вже й надвечір. І пора вже

Дивитись берізку.

 

Вийшов майстер. Двері настіж,

Як в культурну залу.

Хазяї зайшли у спальню

І позавмерали...

 

Там від стелі до підлоги

Онука Рубльова

Ізобразив хрест з берези,

Схоже, просто дрова!

 

А під ними темна пляма,

Як чиясь какашка.

І хто б оце міг подумать,

Що то і є пташка.

 

Майстер пензля витирає:

-То ви, не впізнали? 

То внизу - ото голубка,

Як і замовляли.

 

Тут хазяїн обурився,

Як прийшов від шоку:

-Я в цій спальні обдєлаюсь

Березовим соком!

 

Забирай ковбаски, пиво

І йди з мого дому.

Дрова будеш малювати

Хай комусь другому!

 

Ішов майстер по дорозі,

Ніс ковбаски й пиво.

І роздумував про долю,

Що не справедлива.

 

Ті он клеїли і вшились.

Хто буде шукати?

А я геній, ще й місцевий,

Завжди винуватий.

 

Для цих бездарів мистецтво

Нічого не значить.

Я берізку так чувствую, 

Я пташку так бачу!

 

Була в п’єси про берізку

Фінальна частина:

Сам хазяїн поверх ґанджі 

Наклеїв каміна.

 

Є такі фото шпалери.

Нічогенько стало.

І у спальні там, де пташка,

Тепер піддувало.

 

Час лікує. В хвилях спальні

Спиться пречудово.

А бува, хазяйка мерзне,

То на те є дрова.

 

 

*Ла реведере - молдавське прощай, бай-бай, пока-пока.

2020