СПІРАЛЬ КАНАБІСУ

Селянський труд оспіваний в книжках,

А книги наші тільки те й писали,

Як наймички серпом пшеницю жали,

Позаду залишився у віках. 

 

Серпи згнили, в полях гудуть Джондіри,

Новітній на селі метаболізм: 

Старіють й мруть колишні бригадири...

А замість них прийшов капіталізм.

 

В село яке вже вижило із себе

І ланкову, і дойку на зорі,

Де залишилася одна дорога - в небо,

Канабіс завезли госпідарі...

 

Тут коноплі своєї наче валом,

Куди не глянь, як в бур’янцях блошви!

Але своя дурня - дурня та даром.

Цікава та, що требує грошви.

 

І от, взялись селяни що є сили

Канабіс медицинський примірять:

Пили його і під язик ложили,

Купались в ньому. Божа благодать

 

Тоді прийшла, коли його курнули.  

Під плескіт рук вікоповажних дам

Вікопохилі мужики шмальнули в хлам

І племіннячу пісню затягнули. 

 

Коли канабісу курнули і баби,

Дарма, що статус того був медичний,

Пішли в танок, в зашмал хореографічний,

Поперло в юнь і пятки, і лоби.

 

І знову в’ється й червоніє знам’я.

Рахує трудодні весела ланкова.

Сільраді мир! Хай план живе! Канабіс з нами!

І партія наш камарадо, як жива!

 

І знову ковбаса із натуральним м’ясом,

І за електрику платити копійки.

Великий жовтень! Мультики у маси!

І революція до смерті, на віки!

 

І знову в бур’янцях і душно й нудно,

І знову вороги на нас з усіх країн...

За світлу старість і щасливі будні

Спасіба вам, таваріщ арлєкін!

 

2020