ЗРОСТАЄ ПЛЮЩ НА СМІТНИКУ

Так сталося. Лишають бруд

Цивілізовані народи.

Куди не глянь: і там, і тут

Сміття, що рана для природи.

 

Вона загоїться колись,

Коли людина світ покине.

А поки що, хоч не дивись,

Як чистота природи гине.

 

І десь із глибини душі

Цнотливого колись пейзажу

Вилазять паростки й кущі-

Щоб затулить собой заразу.

 

Є долі. І кому яку

Хтось сам собі не вибирає.

Зростає плющ на смітнику -

Людський непотріб затуляє.

 

Веселим квітне полотном,

Або осіннім жовтим листям.

І де смітник є за селом

Все далі стане полем чистим.

 

Отак й країна оновиться,

Затягне рани новий кущ.

От тільки треба роздуплиться

І посадити добрий плющ.

 

2020