ІЩЕ ОДНА ЕЛЕГІЯ

В містах немає місця, де збирався

Місцевий словоблудницький лікбез.

Нонстоп і шоп натомість відкривався.

І інтелект із міста просто щез.  

 

Міста селяни-окупанти полонили.

Й туди же потягнули й бурячки.

Біля підїздів ковзанки зробили,

Щоб згадувать, як їздять саночки.

 

А на подвірях, де жили селяни,

У селах розплодились будячки.

І десь у вікнах тінь одної мами

До Матір Божої підносить свічечки.

 

Що робиться з тобою, Україно?

Кидаєш душу - землю в пустоті,

Без власника, господаря, людини,

Яка єдналася з тобою у житті.

 

Міста зробили із селян бездушних 

Біологічних крикунів і їдунів.

А в селах степ. І серце сумом душить:

Прощай колиска! Чи пора й мені...