В містах немає місця, де збирався
Місцевий словоблудницький лікбез.
Нонстоп і шоп натомість відкривався.
І інтелект із міста просто щез.
Міста селяни-окупанти полонили.
Й туди же потягнули й бурячки.
Біля підїздів ковзанки зробили,
Щоб згадувать, як їздять саночки.
А на подвірях, де жили селяни,
У селах розплодились будячки.
І десь у вікнах тінь одної мами
До Матір Божої підносить свічечки.
Що робиться з тобою, Україно?
Кидаєш душу - землю в пустоті,
Без власника, господаря, людини,
Яка єдналася з тобою у житті.
Міста зробили із селян бездушних
Біологічних крикунів і їдунів.
А в селах степ. І серце сумом душить:
Прощай колиска! Чи пора й мені...