ЩО ХТІЛО ОКО

От бувають і в системах
Вир й завихляки.
Так і в часі можуть збитись
Місяці й роки.
Накладеться день на вимір,
Осінь на весну.
Так потрапив кум в майбутнє,
Якось після сну.
Пережив там років десять,
Геть і не надувсь,
Але знову збився відлік -
То ж назад вернувсь.
І селяни з того дива
Куму: - Дай отвіт,
Розкажи, яке ж майбутнє
Через десять літ?
Кум повівсь розповідати:
-Звершень ціла тьма!
Там життя, як пряник з медом,
Хоч його й нема.
Похудає як глистюка
У Польщі кума...
Сторожа чекає цвинтар,
Старосту - тюрма.
Підлабузника Миколу,
Котрий комірник,
Дуже жде вірьовка, камінь
Й екскурс на Ташлик.
-А що ж буде з головою,
З’їздить на моря?
-Голова геть відсічеться,
До секретаря!
Взагалі оцього хламу,
Що тепер в жиру,
У майбутньому не буде.
Навіть я помру...
-Ти в майбутньому покійник?
От збрехав, не впрів!
-Я помер, а моє око
Бачило, що хтів.

©В.Юдов 2021