РОЗЧАРУВАННЯ

І смачно, і ситно
Кутя проминула;
Сонце на весну
Зеніт потягнуло;

Ішов підчовгаючи
Кум по дорозі
У гарному настрої,
Капельку в дозі.

Глянув під ноги,
Щоб човгати рівно,
А там заблищала
Примерзлая гривня.

То може колядники
Гроші ділили
Й блискучу монету
Отут загубили?

Він озирнувся -
Нікого не видно,
Щоб гривню підняти
Було би не стидно.

Тож пузом втягнувся
Й туди нахилився...
Аж лишній холодчик
В труси провалився.

І так і завмер...
Бо як логіка каже:
Якщо розігнеться
По штанях розмаже...

Стоїть чорним раком;
Не сісти не встати,
А лід розколупує
Гривню дістати.

От вишкріб із льоду!
А то не монета,
То пробка з петарди -
Звичайна газета.

Ех, гадство, повівся,
Як лох обізнався,
І гривні немає,
Іще й обіс...розчарувався.

Отак, добрі люди
Від прадідів знають:
Як свята скінчились -
Чорти знов гуляють.

Одненьке втішало
Його незадачу,
Як човгав додому
Ніхто не побачив!

2022р.